Категорії

Для України все ще попереду

   Напередодні другої річниці початку Майдану з нагоди Дня гідності й свободи у читальному залі бібліотеки районної бібліотеки було проведено круглий стіл учасників революції Гідності, представників влади та духовенства, інтелігенції, волонтерів, старшокласників та всіх небайдужих громадян, об’єднаних почуттям патріотизму.

   Ведуча цього заходу Інна Богдан запропонувала переглянути відеокадри подій на Майдані. Спомини й скорботу навіювали бібліотечні експозиції й світлини, з яких за всіма споглядали українські янголи – герої Небесної сотні.

   Після хвилини мовчання в пам'ять про всіх загиблих за Україну важко було починати розмову. «Болить, як боліло й раніше», - зауважив член громадської ради при райдержадміністрації Володимир Шостак, який провів на Майдані багато тривожних днів і ночей. Він задав подальшому діалогу такий тон, що всі, хто виступав, свої меседжі адресували молоді, яка зібралася за цим круглим столом. Їм радили не боятися, адже один із здобутків Майдану – це подолання страху. Їм нагадували, що життя – це боротьба, і вона не буває легкою. Самі ж учні це теж добре розуміють. Свої почуття вони висловили у поетичних рядках, які читали Анна Дудченко й Катерина Макаренко із Вознесенської та Вікторія Кошик й Олена Бєлякова із Пальмірської шкіл.

   «Смерть тих людей, які стали Небесною сотнею, зробила нас сильнішими. Ми не можемо зараз похвалитися тим, що життя стало кращим. Майдан продовжується. Вам будувати Україну», - знову ж до молодих звертався ще один із учасників Майдану, депутат районної ради, волонтер, який здійснив уже багато рейсів на схід країни, Анатолій Данчишен. Своїми спогадами про Майдан поділилася і Лідія Дзюбан. Вона була відвертою, розповідаючи, що раніше жила на Донбасі й не любила української мови. Тепер же затятішої українки й патріотки годі шукати! Всі, хто був у Києві в листопаді, в грудні, в січні, в лютому, тепер по-іншому сприймають життя. Хтось із них пригадав: на дивані перед телевізором було набагато важче пережити все те, що відбувалося, а приїхав у Київ, дістався до Майдану, вдихнув його дим і відчув: Україна жива.

   Філософськими думками поділилися з учасниками розмови настоятелі парафій греко-католицької церкви Юрій Голоднюк та Української православної церкви Київського патріархату Олександр Косенко. У протистоянні добра і зла людина завжди має вибір. Майдан відкриває кожному дорогу до правди. Кожна влада від Бога, але не кожна влада любить Бога. Ми любимо Європу, але не любимо Україну. Треба робити Європу в себе. Ніхто за нас не вирішить наших проблем. Мінятися мусимо ми. Україна починається в наших серцях. Ці істини треба збагнути і з ними жити.

   Проаналізувавши події від проголошення незалежності України до помаранчевого майдану й до Майдану, який називають революцією Гідності, голова районної ради Валерій Саранча підсумував: ми не зробили головного. І, власне, Майдан названий революцією умовно, бо ж не відбулося зміни соціального устрою, не змінилася система. «Не тіште себе надіями – попереду у вас ще революція, - звернувся він знову ж до молодих учасників круглого столу. – Будьте мудрішими за нас: поки не змінимо суспільний лад, не зламаємо стару систему – нічого не буде. Все для України ще попереду!».

   Попри холодний осінній дощ колона представників райдержадміністрації, районної ради, організацій політичних партій, людей з активною громадською позицією пройшла Меморіальним парком до пам’ятника Небесній сотні. Тут було відправлено панахиду за полеглими за волю України. Учасники ходи поклали квіти до монумента та запалили лампадки. Усі разом без музичного супроводу виконали Гімн України. Звучав він могутньо.

Повернутись