Категорії

ЗОЛОТОНІЩИНА ВІДСВЯТКУВАЛА РІЧНИЦЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Заходи з нагоди святкування 25-ї річниці незалежності України та Дня Державного Прапора відбулися 23 серпня. Після урочистого підняття жовто-блакитного стяга біля приміщення РДА колоною очільники району, представники районної влади, працівники структурних підрозділів, апарату адміністрації та районної ради разом із військовими, головами сіл, депутатами, артистами, духовенством та гостями однією колоною рушили до пам’ятника Тарасові Шевченку, до якого поклали квіти.

Згодом урочиста хода попрямувала до пам’ятника Героям Небесної Сотні. До нього теж поклали квіти, а священики відправили службу в знак пам’яті про тих, хто поліг за честь і волю свого народу на Майдані Незалежності.Після того, як кожен подумки згадав про подвиг цих героїв та про себе повторив слова молитви за їхній вічний спокій, всі пішли до Районного будинку культури, де продовжилися урочисті заходи.

На сцені – завіса. Та ще мить – і на ній з’являється дівчинка, яка і є прообразом тієї ще зовсім юної, недосвідченої нашої держави, які тільки ступала на незалежний шлях.  Під супровід слайдів на екрані ця дівчинка своєю розповіддю повертає нас на 25 років назад. Вона згадує 90-ті, коли Україна почала свій розквіт. Сформовано армію, затверджено Конституцію як верховний закон, прийнято постанову про державні символи. На валютному ринку з’являється гривня. Україна стає членом ради Європи. З кожним роком наша держава розвивалася більше і більше. Проте народові не вистачало свободи. Тому у 2004 році він вийшов на Майдан Незалежності під помаранчевими кольорами, вимагаючи позитивних зрушень. Пізніше ці події журналісти назвуть «революцією усмішок», адже все минуло мирно. І зміни тоді таки сталися. Цього ж року Руслана перемогла на пісенному конкурсі Євробачення. Тоді милозвучне ім’я України прозвучало на увесь світ. Невдовзі голод 1932-1933 років визнали штучним геноцидом, чого не могли добитися раніше. Україна розквітала. Минуло іще декілька років – і у 2012 вона зустрічала гостей футбольного Євро. Знов про неї згадали. Та незабаром слово «Україна» вимовлятимуть в усьому світі частіше ще раз. Опис подій, які розгорнулися спочатку у Києві, потім у всій країні, швидко з’явилися на шпальтах міжнародних видань. 21 листопада 2013 року після того, як Кабмін призупинив курс на Євроінтеграцію, в Україні почали назрівати протестні настрої. На Майдан вийшли активісти. Спочатку це були мирні демонстрації, страйки, мітинги, які після кривавого розгону «Беркутом» студентів в ніч на 30 листопада переросли у протистояння народу та влади. В Україні почалася Революція Гідності, під час якої поклала голови Небесна Сотня. Потім – анексія Криму, ще згодом – війна на східних кордонах, яку прийнято називати АТО. Хто б міг подумати, що «братній» народ потягнеться на нашу свободу, цілісність і єдність. Та народ не здався. Патріоти, сини і доньки неньки-України, пліч-о-пліч стали на захист свого, рідного, готові хоч і голіруч іти проти до зубів озброєного ворога. Україна не впала на коліна, а, як пізніше з’явилася приказка, зав’язала берци. Дотепер війна забирає життя бійців, робить їх інвалідами, руйнує наші кордони. Та українці щиро вірять, що скоро все це припиниться, і хлопці, живі та здорові, повернуться додому. В цьому вони запевняють на відео, яке глядачам показали на екрані. На ньому  бійці вітають нас із Днем Незалежності та бажають мирного неба, яке вони для нас бережуть.  

Після останньої ноти державного гімну, який того дня звучав особливо могутньо та піднесено, Інна Богдан, яка вела захід, привітала шановних гостей та запросила до слова голову районної ради Валерія Саранчу та голову райдержадміністрації Олександра Лісового. Керівники району привітали всіх зі святом, побажали миру і достатку. Також наголосили, що за 25 років незалежності Україна, і Золотоніщина зокрема, мають низку здобутків, які надалі примножуватимуться. Також очільники району висловили впевненість, що покоління ровесників незалежності, справжніх патріотів, збудує ту вільну, сильну, процвітаючу Україну, про яку ми усі мріємо. Адже в наших жилах тече кров козаків, які найбільше за все любили свободу.

         Потім Олександр Анатолійович та Валерій Петрович з нагоди відзначення 25-ї річниці Незалежності України подякою та матеріальною допомогою нагородили родини військовослужбовців, які загинули, виконуючи свій громадянський обов’язок в зоні проведення антитерористичної операції. А цеПетро Єпіфанов, батько Сергія Єпіфанова із Львівки; Любов Шеремет, мати Руслана Шеремета, с. Піщане; Валентина Іскра, мати Євгена Чуйченка, с. Гельмязів; Вікторія та Олег Гаги, батьки В’ячеслава Гаги з Плешканів;Любов Лазенко, мати Сергія Лазенка, с. Нова Дмитрівка; Сніжана Хорошковська, дружина В’ячеслава Хорошковського, с. Вознесенське та Тамара Крупка, мати Назара Крупки з  Коробівки. Сім’ям загиблих висловили щирі співчуття та попросили прийняти доземний уклін.

За особисту мужність та стійкість, високий патріотизм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України у зоні проведення АТО та з нагоди відзначення 25 річниці Незалежності України подякою та матеріальною допомогою нагородили Валерія Коцара, інваліда війни II групи, с. Піщане; Владислава Сидоренка, інваліда війни III групи, с.Синьооківка; Романа Кравченка, інваліда війни III групи, с.Нова Дмитрівка;Сергія Жиденка, інваліда війни III групи з Дібрівки; Олега Мірошниченка, учасника бойових дій з Піщаного; Анатолія Верещаку, учасника бойових дій, с. Богуславець та учасників бойових дій із Вільхів Сергія Скорика та Володимира Бакая.

За особисту мужність та стійкість, високий патріотизм виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України у зоні проведення АТО та з нагоди відзначення 25 річниці Незалежності України подякою, матеріальною допомогою та нагрудним знаком начальника генерального штабу за «взірцевість у військовій справі» ІІ ступеня від військового комісаріату та районної влади нагородили учасників бойових дій Сергія Петренка (Піщане) та Олексія Усатенка (Гельмязів).

За вагомий внесок у розвиток Золотоніського району, сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди відзначення 25 річниці Незалежності України спільною грамотою Золотоніської районної ради та Золотоніської районної державної адміністрації нагородили  колектив дільничних офіцерів поліції Золотоніського відділу поліції на чолі з начальником сектору, майором Анатолієм  Стадником;  колектив операційного блоку Золотоніської центральної районної лікарні на чолі зі старшого медичною сестрою операційного блоку Ларисою Ластівкою; Олексія Васильченка, заступника директора СТОВ  ,,Агрофірма ,,Маяк”,  с. Піщане; Романа Головатого, майора, старшого оперуповноваженого Золотоніського МРВ УСБУ в Черкаській області; Антона Лисуна, заступника директора ПСП ,,Плешкані”, с. Плешкані; Тетяну Лисак, завідувачку методичним кабінетом відділу освіти та Володимира Лосіцького, директора Пальмірської школи.  

Почесною грамотою Золотоніської районної ради нагородили Валентину Тумасову, вчительку англійської мови Бубнівсько-Слобідського НВК.     Олену Шраменко, заступника начальника Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області; Світлану Соколенко, головного спеціаліста - головного державного інспектора управління праці та соціального захисту населення РДА та Олену Носенко, начальника фінансового управління райдержадміністрації.

Почесні грамоти Золотоніської районної державної адміністрації отримали Тетяна Вирвикишка,соціальний робітник с. Щербинівка Кропивнянської сільської ради. Вікторія Лисенко,заступник директора СТОВ «Прогрес», с. Богуславець.  Іван Новак, керівник народного духового оркестру Вознесенського сільського будинку культури. Валентина Пікуща, заступник начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій    № 2 Золотоніського об’єднаного управління  Пенсійного фонду України Черкаської області.  Євген Тютюнник,підполковник,  командир окремого зенітного ракетного  дивізіону та Надія Пуха,начальник відділення поштового зв’язку с. Лукашівка.

Указом президента України почесне звання "Герой України" отримав Володимир Сержук. А грамотою управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації нагородили Артема Кухаренка, переможця обласної премії для молоді за особливі заслуги у розбудові молодіжної політики в області. Також ювілейною медаллю «Черкаській області 60 років» нагородили начальника управління агропромислового розвитку Золотоніської РДА Петра Бобкова.

Проте це були не всі приємні моменти. Автопарки двох шкіл – Пальмірської та Гельмязівської - поповнили двома новенькими автобусами. Очільники району вручили ключі директорам Володимиру Лосіцькому та Олександрові Денисенку.

А для глядачів лунали вокально-хореографічні вітання, які дарували глядачам артиски районного будинку культури. Після урочистостей святкові заходи продовжилися на районному стадіоні «Колос».

Тут, як і щороку, сільські ради демонстрували столи достатку та виставки. Чим тільки не багата Золотоніщина! Вмілі руки зібрали багаті урожаї, а творчі чаклували над вироби з бісеру, паперу та вишивкою. Керівництво району та всі охочі роздивлялися виставки, захоплюючись умілістю майстринь.

Виставка військової техніки та майстер-класи зі збирання зброї стали цікавими представникам як чоловічої, так і жіночої статі незалежно від віку. На найменших чекали батути та ігри із героями мультфільмів та аніматорами, які розважали малечу. Для глядачів організували святковий концерт, який дарували артисти РБК та вокальні і хореографічні колективи сіл. А як же смакувала солдатська каша, яку приготували умільці із військової частини.

Районні заходи, приурочені річниці незалежності та Дню Державного Прапора, які організували відділ культури і туризму та чолі із Іриною Юхименко, працівники ФОК «Колос», сектор у справах молоді та спорту, артисти РБК та району та ще багато тих, хто вносив корективи і доповнення, були цікавими, яскравими. А так і має бути. Адже Україна – 7 букв, які навіки вкарбовані у наших серцях. Дякуючи їй, ми не безрідні. Ми живемо у найбільшій країні Європи. Ми збираємо урожаї із найбагатших чорноземів. Ми говоримо однією із наймилозвучніших мов у світі. І ми цим пишаємося. Ми горді тим, що ми українці. І доводимо це щоразу, піднімаючи жовто-блакитний прапор, одягаючи вишиванки та співаючи гімн.

Наші артисти перемагають у співочих конкурсах світового рівня. Спортсмени достойно представляють країну на Олімпійських іграх. І це лише крапля в морі з того, чим славна наша держава. Тож цінуймо те, що маємо. Любімо її за жовте колосся на полях, за розлогі лани і степи, за ревучий Дніпро. І не забуваймо щодня молитися за тих, хто бореться із ворогом на сході України, який у нас вирішили забрати. Ми віримо у наших героїв. Щиро дякуємо їм і віримо, що наступний День Незалежності вони всі зустрічатимуть вдома.

 

Повернутись