Категорії

17 червня - Всесвітній день боротьби з опустелюванням та засухами

   17 червня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та засухами, який було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН. Саме в цей день у 1994 році в м. Париж, Франція, прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (далі- Конвенція), яка набула чинності 26 грудня 1996 року. На сьогоднішній день її Сторонами є 194 країни світу. Ця Конвенція є однією з найбільших міжнародних угод природоохоронного спрямування поряд з Конвенцією ООН про біологічне різноманіття та Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Разом вони складають три так звані Ріо - Конвенції, що були узгоджені під час Всесвітнього самміту зі сталого розвитку, який проходив у 1992 році в місті Ріо-де-Жанейро, Бразилія.

   Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням не стосується процесу утворення чи розширення пустель як таких. Її метою є консолідація світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом природних та антропогенних чинників.

   Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою Це і загальне зниження родючості ґрунтів через ерозію (57,5% земель країни), засолення та осолонцювання (6,5% земель країни), підкислення (17,7% земель країни); забруднення (20% земель країни) та підтоплення значних територій (12% земель країни) та ін.

   Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році, згідно із Законом України від 4 липня 2002 р. №61-IV.

   Під час 8-ї Конференції Сторін Конвенції, яка проходила в вересні 2007 року в м. Мадрид, Іспанія, було затверджено 10-ти річний Стратегічний план та рамкові механізми щодо сприяння імплементації Конвенції на 2008 - 2018 роки (далі - Стратегія). Цією Стратегією визначено такі стратегічні цілі впровадження Конвенції:

- покращити умови життя населення, яке страждає через деградацію земель;

- покращити стан деградованих екосистем;

- досягти глобальних вигод завдяки впровадженню Конвенції;

- мобілізувати необхідні ресурси (фінансові, технічні, технологічні) для підтримки впровадження Конвенції.

   21 грудня 2010 р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 2818-VI «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», яким у тому числі передбачені питання боротьби з деградацією земель та досягнення цілей екологічно збалансованого землекористування.

   На виконання цього Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р було затверджено Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 – 2015 роки (далі – НПД).

   Вказаним НПД, серед іншого, передбачено розроблення Мінприроди, Мінагрополітики, Держземагентством, та іншими центральними органами виконавчої влади проекту Концепції Державної цільової програми щодо боротьби з опустелюванням та деградацією земель (спрямованої на виконання Конвенції), а також відповідної програми.

   НПД визначає цілу низку інших завдань щодо розвитку законодавства системи стандартизації та нормування, вдосконалення землеустрою, моніторингу, покращення інституційного та наукового забезпечення, підвищення рівня освіти та просвіти ц відповідній сфері тощо.

   Серед практичних завдань у галузі охорони земель, регламентованих НПД:

- запровадження заходів з консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель , рекультивації порушених земель;

- виконання робіт з реабілітації територій, забруднених унаслідок військової діяльності;

- удосконалення методів управління агроландшафтами;

- зниження рівня забруднення і засмічення ґрунтів шляхом стимулювання землевласників та землекористувачів до провадження екологічно збалансованої діяльності та ін.

   Згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» Мінагрополітики, Держземагентством, та іншими уповноваженими органами має бути розроблено проект Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року.

   Закон України «Про охорону земель» (стаття 24 та ін.) регламентує необхідність прийняття Загальнодержавної програми використання та охорони земель, проект якої тривалий час опрацьовувався, але так і не був затверджений Верховною Радою України.

   Реалізація вищенаведених завдань та заходів поряд з розбудовою екомережі та розвитком природно-заповідної справи, належним виконанням існуючих галузевих державних цільових програм у галузі водного та лісового господарства, розвитку села тощо мають стати основними напрямами діяльності щодо покращення ситуації у сфері охорони довкілля, невиснажливого використання і охорони земель та інших природних ресурсів.

Повернутись