Категорії

Збереження місця роботи за громадянами, призваними на військову службу під час мобілізації

   Беручи до уваги ситуацію, що склалася в Україні, тема мобілізації військовозобов’язаних вийшла на перший план. Усе частіше виникає запитання: як оплачувати працівнику, якого мобілізовано, час його відсутності на роботі?

   З 1 квітня 2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 р. № 1169-VII. Так, згідно зі змінами до статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» новим видом військової служби стала військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Також не припиняється і державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців. Отже, призов працівника на військову службу у зв’язку з мобілізацією не є підставою звільнення з роботи (принаймні протягом одного року з дня призову). Військовозобов'язаному роботодавець повинен сплатити повністю всю заробітну плату за відпрацьований час, до дати його звільнення від роботи у зв’язку з такими обставинами, а також середню зарплату за перші півмісяця військової службиза призовом під час мобілізації. Решта заробітної плати виплачується на загальних умовах та в терміни, встановлені на підприємстві, установі, організації. Підприємствам, установам та організаціям витрати на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним відшкодовуються з державного бюджету. Розрахунок середньої заробітної плати здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100. У табелі обліку робочого часу період відсутності працівника позначається кодом «ІН» (22) — «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством».

   У разі ж призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу трудовий договір з працівником підлягає розірванню відповідно до пункту 3 статті 36 Кодексу Законів про Працю України. Підставою для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу. Зазначена норма законодавства діє у мирний час.Вихідна допомога у разі призову або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки норма щодо виплати вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат визнана Конституційний судом України, неконституційною крім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена колективним договором, який діє на підприємстві, установі, організації.

 

Головний спеціаліст з питань

соціально-трудових відносин та оплати праці відділу праці

Алла Циганник

 

Головний державний інспектор праці ТДІ

з питань праці в Черкаській області

Анатолій Фурса

Повернутись